
22 січня цього року Україна відзначає чергову річницю з дня проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Акт Злуки, закріплений в Універсалі Директорії УНР, унормовував омріяні попередніми поколіннями ідеали української соборності, визначивши: «Збулися віковічні мрії. якими жили і за які вмирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка. Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаннями дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу на благо і щастя всього її трудового народу».
Молюсь за тебе,
Україно,
Молюсь за тебе
кожен час,
Бо ти у нас
одна-єдина, -
Писав в своїх
віршах Тарас.
Молюсь,- казав
він, щоб у тебе
Не було між
людьми війни,
Щоб завжди було
чисте небо
На нашій
стомленій землі.
Щоб завше у садку
смерека
Весняним квітом
під вікном цвіла
Прилітали з вирію
лелеки,
Щоб гомін хвиль
послухати Дніпра!
Сьогодення
свідчить: соборність уже глибоко
Пройшла через
серця і душі українців,