середа, 19 березня 2014 р.


УВАГА! УВАГА!

Всеукраїнський тиждень дитячого читання


Хай Україна вся читає,

бо книга нас усіх єднає

 «Ми мріємо, щоб книга в пошані була
 Хай книги читає завжди дітвора…»

Щорічно під час весняних канікул у бібліотеках України для дітей проходить Всеукраїнський тиждень дитячого читання, започаткований в 1993 року
  Тиждень дитячого читання – свято тих, хто творить книгу і тих, хто любить читати, свято письменників і видавців, бібліотекарів і читачів, веселих пригод і літературних відкриттів, зустрічей з цікавими людьми та героями книг.
Дорогий друже!
Запрошуємо тебе взяти участь у святі книги та читання!
В бібліотеці на тебе чекають дивовижні мандрівки, знайомства з неосяжним всесвітом цікавих книг!
Завітай до нашої бібліотеки – і ти опинишся в Країні мудрих книг. Де за допомогою добрих чарівників – письменників, бібліотекарів познайомишся з героями книжок
 Не забудь при цьому взяти в мандри любов до книги, кмітливість, гумор і добру посмішку.

Чекаємо на тебе, шановний читачику!




середа, 12 березня 2014 р.

Літературно-музична композиція                 

 "Лунай брини святеє слово Кобзаря"

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
І голос твій нам душі окриля.
Встає в новій красі, забувши лихоліття,
Твоя, Тарасе, звільнена земля!

Ці пристрасні рядки Василя Симоненка перегукуються із народним розумінням Шевченка — поета і людини. Адже для кожного українця Тарас Шевченко означає так багато, що створюється враження, ніби ми все про нього знаємо і він завжди з нами. Та це лише враження. Він невичерпний і нескінченний. Не тому, що він кращий від інших, — у ньому наша історія, реальність і найпотаємніші мрії. Україна — це Шевченко, Шевченко — це Україна.




Віримо, немає в Україні такої людини, яка б не знала й не любила творів Шевченка.

Він був поетом волі в час неволі,
 Поетом доброти в засиллі зла.
Була у нього незвичайна доля,
Та доля Україною була
                           Д. Павличко
В заході брали участь учні 4-а класу ЗОШ№5,
класний керівник-Кащенко І.П.

пʼятниця, 14 лютого 2014 р.


Війна, чужа, неждана, непотрібна.


Ти – вічний біль, Афганістан,
Ти – наш неспокій.
І не злічить глибоких ран
В борні жорстокій.
І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –
Не всі вернулися сини із тих ночей…
  Афганська війна тривала 10 років. Триває і сьогодні, але, слава Богу, вже без участі наших солдат. А тоді ж, йдучи у пекло, вірили, що несуть визволення приниженим та поневоленим, що йдуть не вбивати Ти – вічний біль, Афганістан,
 Ми повинні розумі трагізм участі в афганській війні тоді ще радянських людей, бо через Афганістан пройшло їх з України більше 160 тис. У цій війні загинуло понад 15 тисяч наших солдат, 35 тисяч було поранено, тисячі потрапили в полон. Ця війна стала усвідомленням того, що гинуло покоління, народжене в 60-х. Що ж то за країна, що завдала нам стільки болю, горя, смутку?
…Літо проминуло, і пройшла зима,
А тебе, наш любий, все нема й нема.
Може заблукав ти, чи поліг в бою,
Ставши враз зорею у чужім краю?..

         Дорогою ціною розплачувались наші юнаки за все. А ціною було життя. Солдати гинуть. І кожна смерть страшна. А як страшно, коли не хочеться помирати у 18-19 років, коли ще тільки починається життя. Пам’ять про мертвих вшановують хвилиною мовчання. Ніхто не рахував , скільки років довелося б нам мовчати, коли б так пом’янули кожного вбитого. Помовчимо хоча б хвилину. За всіх. Страшна смерть будь-якої людини.
Встаньмо, постіймо хвилину, нехай у нас не заболять ноги, а тільки защемлять серцнеждана, непотрібна мирний час помирають колишні воїни, які пережили страхіття війни. Вижили там, а зараз життя до них немилосердне.
 …Хай буде все, що має бути:
І тихі радощі життя,
Мені не теба співчуття.
МЕНІ ПОТРІБНЕ РОЗУМІННЯ!!!  

  Давайте ж і ми з вами будемо пам’ятати воїнів-ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває й досі. У спогадах, у снах, у думках. Вони цього заслуговують.

В День святого Валентина ти усмішку подаруй!




Любов придумана не нами,
Вона від Бога нам дана,
 І хоч любов буває різна,
 Та кожна справжня —
 Завжди лиш одна.
14 лютого, надзвичайний день — День Святого Валентина — Всесвітній день закоханих, Валентин
 Покровитель всіх закоханих. Це хвилююче свято прийшло до нас із Заходу, де щороку його відзначають. Різні перекази, легенди стверджують, що Святий Валентин  не вигаданий. У Давньому Римі цим іменем був названий один священик. Жив він у III ст. н. е., у роки царювання Клавдія II. Як відомо, цей імператор прославився своєю жорстокістю, деспотизмом. Клавдій II заборонив одружуватися воїнам, бо, мовляв, вони тоді не так пильно нестимуть службу. І оскільки воїн має бути завжди в поході, далеко від дому, то ніщо не повинно зв'язувати його з домівкою,заборонив воїнам одружуватися». Священик Валентин, незважаючи на заборону та небезпеку, таємно одружував закоханих. Усе закінчилося сумно. Валентина кинули до в'язниці. Тюремний наглядач зрозумів, що у камері знемагає освічена, душевно багата людина. Він ставився до Валентина із співчуттям, і, як міг, полегшував його муки. У цього наглядача тюрми була донька Джулія — надзвичайної красива дівчина, але вона була сліпою. Невдовзі священик Валентин став учителем доньки наглядача. Він навчав її арифметики, ботаніки, географії, відкрив перед нею світ, якого вона ніколи не бачила Валентин закохався у цю надзвичайно розумну дівчину і Джулія відповіла йому взаємністю. Якось Джулія запитала у Валентина, чи Бог справді чує щиру, гарячу молитву, чи проявляє своє милосердя до бідних і стражденних, до тих, хто вірить у нього. Так, відповів Валентин. Вони взялися за руки, впали на коліна і почали гаряче молитися щоб Бог послав Джулії зір. Раптом у тюремну камеру увірвалося яскраве світло.  Валентине, я бачу вигукнула Джулія . Я бачу!!!  Їхній радості не було меж.
 Але Валентина 14 лютого 269 року стратили. Його не змогло врятувати навіть палке кохання прекрасної Джулії. Усю ніч перед стратою з 13 на 14 лютого він писав коханій листи. «Твій Валентин»,— такими були останні слова в них, виведені його рукою.. Згодом, у 469 році, священика зарахували до лику святих. Відтоді Валентина вважають єдиним святим — покровителем всіх закоханих. З того часу минуло майже дві тисячі років . Та слова кохання живуть і досі. Весь світ у день 14 лютого зізнається у коханні. Закохані надсилають одне одному ніжні та трепетні листи, які валентинками.
Було і буде так у всі часи: Любов, як сонце, світу відкриває безмежну велич людської краси. І тому світ завжди благословляє І сонце, що встає, і серце, що кохає.


Вітаємо читачів, друзів, колег з Днем святого Валентина!!!

вівторок, 26 листопада 2013 р.

ВІРТУАЛЬНІ ВИСТАВКИ

Шановні друзі!
 Пропонуємо вам здійснити подорож у світ цікавих книг

До 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка