Умань! Добра, ласкава Умань. Хмари в небі — мов сива шаль. Я люблю у Софіївці думать, Із минулого знявши вуаль. Обійду усі гроти й альтанки, З водограю нап’юся води. Розумію, чому уманчанки На побачення ходять сюди. (Василь Симоненко) України рідної окраса, Край пісень і золота зерна, Праведних мечів козацтва  Уманська чарівна сторона.